​ТИПИ МІННО-ВИБУХОВИХ ТРАВМ  

За останні роки мінно-вибухові ураження є домінуючим видом травм під час воєнних конфліктів.

Мінно-вибухова травма (МВТ) – це сполучена травма, що виникає внаслідок імпульсної дії комплексу вражаючих факторів вибуху мінного боєприпасу, яка характеризується взаємопов’язаним та взаємообтяжуючим впливом, як глибоких і значних пошкоджень тканин, так і розвитком загального контузійно-комоційного синдрому.

  Фактори ураження під час мінно-вибухових травм є:

• ударна хвиля
• висока температура та полум’я;
• уламки і частки вибухового пристрою, фрагменти сторонніх предметів та перешкод;
• механотравма – забій тіла через удари об землю та інші тверді тіла;
• баротравма – коливання атмосферного тиску;
• токсична дія газоподібних продуктів вибуху;
• акустична травма.

Особливістю мінно-вибухових уражень є їхній комплексний та множинний характер, а також складність лікування та подальшої реабілітації та реінтеграції у суспільство. Перед тим, як наважитись на ризиковану поведінку, подумайте, які можуть бути страшні наслідки, і відмовтесь від необачних та ризикованих вчинків.

У 1991 році Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) провів дослідження у двох лікарнях з пацієнтами, що постраждали під час збройних конфліктів. Було проаналізовано 757 пацієнтів з травмами від протипіхотних мін .

Мінно-вибухові травми було поділено на три типи:

1-й тип травм: є результатом, коли жертва інциденту наступила на приховану міну. У цих пацієнтів зазвичай відбувається травматична ампутація стопи або гомілки; вони використовують більшість хірургічного часу та крові та незмінно потребують хірургічної ампутації однієї чи обох нижніх кінцівок (іл. 24). Можливі додаткові пошкодження пахової зони та нижніх кінцівок.  

2-й тип травм: це більш випадкова сукупність проникаючих пошкоджень, спричинених множинними фрагментами з міни, яка розірвалась поруч. Нижня кінцівка травмована, але є менший шанс травматичної ампутації або подальшої хірургічної ампутації. Присутні множинні травми голови, шиї, грудей чи живота.

Запитання до слухачів:

У даному випадку, який тип мін міг нанести такі ураження?

Відповідь: протипіхотна осколкова міна.

3-й тип травм: результат неправильного поводження з міною, детонатором чи іншим ВНП, коли жертва намагається взяти його в руки, пересунути або проводити інші маніпуляції. В результаті потерпілий отримує важкі травми верхньої кінцівки (кінцівок) з супутніми травмами обличчя, частіше всього втратою зору (іл. 25). 

Фахівці Червоного Хреста зробили висновки: постраждалі, які виживають після того, як наступили на міну, мають найбільшу інвалідність. Для цивільного населення, яке проживає в країнах, що розвиваються, соціальні та економічні перспективи після одужання та ампутації дуже погані.

Надання домедичної допомоги

У разі виникнення інциденту з міною чи іншим ВНП, що привів до травмування людини, її подальше життя у великій ступені залежить від того, чи буде надана їй перша допомога та чи буде ця допомога якісною. Перша допомога – це проведення найпростіших медичних заходів для порятунку життя, зменшення страждань потерпілого від надзвичайної ситуації і попередження розвитку можливих ускладнень. Професійно таку допомогу надають, звичайно ж, медики, але не завжди «швидка допомога» може прибути вчасно на місце події. Тому вміння кожного з нас надати першу необхідну допомогу постраждалим до прибуття служб порятунку може відіграти вирішальну роль у порятунку життя людини.

ПАМ’ЯТАЙТЕ:

Заборонено надавати медичну допомогу постраждалому, не маючи на це відповідних знань та навичок!

Тому є вкрай можливим проходження загальноприйнятого «Курсу першої домедичної допомоги».